Кислота лимонна моногідрат водна

Лимонна кислота

Мішок 25 кг 

   Лимонна кислота дрібнокристалічна,  білий порошок. Плавиться за 153 °C. Добре розчинна у воді за температури 18 °C. 

Лимонна кислота у разі диссоціації здатна віддавати три гідроксильні групи. З цієї причини речовина належить до триосновних карбонових кислот. Здатна утворювати хелатні комплекси з лужноземелевими металами.

• Кислу лимонну харчову олію використовують у кондитерській, консервній, пиво-безалкогольній та інших галузях харчової промисловості.
• Відповідно до європейської цифрової кодифікації харчових добавок лимонна кислота класифікується Е330 і входить до списку харчових добавок, дозволених до застосування в харчових продуктах і напоях.
• Кислота має виражені антиоксидантні властивості.
• Завдяки цьому використовується в кулінарії як харчова добавка E330 (до E333 включно — цитрати), консервант, регулятор кислотності. Застосовується під час виробництва кондитерських виробів, хлібобулочної продукції, плавлених сирів, напоїв (особливо шипучих), ковбас (як фіксатор кольору продукту), як компонент розпушувача.
• У виробництві косметики — як елемент шипучих композицій.
• У медицині — на її основі синтезують цитраль, також лимонну кислоту додають для поліпшення смаку та прискорення розчинності в різні лікарські засоби (найчастіше — у протипростудні), а також у складі препаратів, що прискорюють метаболізм.
• У промисловості додають до гіпсу та цементу для уповільнення процесу застигання; у нафтовій галузі — для реакції нейтралізації під час буріння свердловин.
• У побуті — для очищення накипу, у складі очисних засобів.

    Є одним із головних елементів циклу Кребса. Оскільки цикл трикарбонових кислот входить у метаболізм більшості живих істот на планеті, лимонна кислота є практично в кожному організмі.

   Найпоширеніша концентрація речовини зазначається в ягодах, гранатах, зелені хвойних дерев і чагарників, цитрусових, китайському лимоннику. У рослині махорка лимонна кислота є в зв'язаному стані.

   У наш час виробництво кислоти базується на її синтезі з цукристих речовин (зазвичай глюкози) за допомогою штамів чорних аспергіл. Виробництво Китай.

    Висококонцентрований розчин і порошок у разі потрапляння на слизові оболонки викликає сильний хімічний опік, у разі потрапляння на шкірний покрив провокує подразнення.

    У разі вживання всередину чималого об'єму розвивається кривава блювота (наслідків опіку шлунка), рефлекторний кашель, виникає больовий синдром. У разі вдихання в пилоподібному стані можливе подразнення горла, трахеї та верхніх відділів легень.

    За деякими даними, лимонну кислоту вважають канцерогеном через спосіб виробництва, позаяк штами аспергіл призводять до розвитку злоякісних новоутворень. Однак сучасна медицина стверджує, що лимонна кислота небезпечна тільки у разі вживання всередину у великих кількостях.